Минуть десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилюватиме людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. Кажуть, час лікує, затягує рани. Неправда. Просто біль відходить кудись глибоко в серце, приживається там, освоюється, і нікуди від цього не дінешся.

Чорнобильська аварія – перший дзвінок у XX століття. Нехай у цей день, День національної скорботи, дзвони Чорнобиля відгукнуться в душах кожного з нас співчуттям і милосердям. Вшануймо наших земляків героїв-чорнобильців, хвилиною мовчання.

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ НАШИМ ЗЕМЛЯКАМ-ЛІКВІДАТОРАМ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АВАРІЇ